10 важливих пунктів для зцілення травми

Перекладено Інститутом Біодинаміки. Оригінал статті на сайті: www.bodycollege.net

Зараз добре зрозуміло, що не поспішати - це найшвидший спосіб зцілення травми. Ось чому всі сучасні методи лікування травми зосереджені на навчанні тому, як регулювати сильні почуття.

Правда полягає в тому, що почуття - це складна справа, і якщо важко відчувати, то важко зцілюватися. Наші почуття часто приховані, рідко бувають простими, а іноді й страшними.

Хороша новина полягає в тому, що відчувати - це навичка, якої можна навчитися. Інструменти втілення можуть допомогти нам розвинути нашу здатність відчувати, що є неймовірно корисним у подоланні травми.

Ці десять речей, про які слід пам'ятати, працюючи над зціленням травми, допоможуть вам розвинути свої навички та силу, щоб побудувати міцний, стійкий контейнер для утримання травми.

1. Практикуйте заземлення

Жести заземлення дуже важливі, коли йдеться про травму, вони можуть допомогти вам реагувати з теперішнього моменту, коли ви відчуваєте поштовх, а не з минулого досвіду. (Наприклад, це може допомогти вам згадати, що ваш бос - не ваш батько або людина, яка напала на вас).

Це може бути просто взяти щось і подивитися на нього, щоб зрозуміти, що ви знаєте, де ви знаходитесь, і що зараз ви в безпеці. Важливо практикувати переживання сильних почуттів у такий спосіб, у безпечний час. Це допоможе вам домовитися, попрактикуватися і дізнатися, як краще відчувати своє тіло і як зменшити гучність інтенсивних почуттів.

2. Знайдіть ресурс здоров'я у своєму тілі.

Це можуть бути прості відчуття там де має болі. Також можуть допомогти думки або ідеї, які допомагають вам почуватися більш живими, люди, їжа, місця, улюблена музика - спитайте себе, що я відчуваю у тілі. Це ресурси здоров'я.

3. Розвивайте спільноту

Наша взаємодія з іншими людьми є фундаментальною для нашого виживання. Це не випадковість, це фактично питання життя або смерті, особливо коли ви взаємодієте з кимось, хто має владу над вами, або коли ви на роботі. Наш статус або прийняття з боку нашої сім'ї, нашої соціальної групи та людей, з якими ми повинні працювати, щоб вижити, є дійсно важливими.

Багато хто з нас виріс у небезпечному середовищі, і саме воно запускає наші захисні каскади. Важливо пам'ятати, що кожен з нас іноді спрацьовує таким чином. Кожен реагує на людей, які мають владу або є потенційно загрозливими. Ось чому корисно поговорити з друзями - людьми, з якими ви почуваєтеся в безпеці, - поділитися тим, що вас дратує, і спробувати розібратися з цим разом і попрактикуватися в тому, як реагувати.

4. Заспокойте свого "внутрішнього охоронця

Метафора внутрішнього сторожового пса дуже корисна при роботі з травмою. Коли наш сторожовий пес активований, він або постійно гавкає, або ховається в сараї. З цим внутрішнім собакою-охоронцем дуже важко розмовляти - він любить бігати, стрибати, битися або замикатися в собі. Довга розмова з вашим собакою-охоронцем не принесе багато користі!

Однак ви можете тренувати свого внутрішнього охоронця, гладити його і годувати, щоб він замість того, щоб гавкати або ховатися в сараї, грався з дітьми і гавкав серед ночі, тільки якщо йому це потрібно. Коли ми перебуваємо в режимі "сторожового пса", ми застрягаємо в швидких, примітивних рефлексах, які лежать нижче наших когнітивних здібностей - ми не можемо ясно мислити. Коли це трапляється, нам потрібно спочатку допомогти нашій фізіології вийти із застряглих захисних рефлексів. Або іншими словами...

5. Якнайшвидше переривайте патерни "заморожування", "затоплення" і "дисоціації

Коли ви працюєте над зціленням травми, важливо навчитися переривати заморожування, затоплення і дисоціацію якомога швидше. Заздалегідь пригальмуйте і дайте своїй системі час заспокоїтися та інтегруватися.

Це одна з причин, чому я люблю працювати з TRE (вправами на зняття травми і напруги) - ми можемо діяти м'яко і бути уважними до ознак перенапруження (я розгляну кожну з них нижче), щоб ми могли рухатися в темпі, який буде підтримувати саморегуляцію.

6. Якщо ви замерзаєте, зробіть перерву і саморегуляцію

Замерзання - це форма знерухомлення. Це одна з наших стратегій останньої надії перед обличчям непереборної загрози. Це відчуття втрати зв'язку з тілом, коли ендорфіни наповнюють спинний мозок, і відбувається "відключення" від відчуттів.

Якщо це сталося, важливо зробити перерву в роботі над зціленням травми, яку ви робите. Саморегуляція, заспокойтеся і спробуйте повторити наступного дня.

7. Дисоціацію іноді можна сплутати з розширеним духовним досвідом

Дисоціація часто використовується виключно для опису свідомого елементу реакції знерухомлення. Насправді, "заморожування" і "дисоціація" описують одну й ту ж саму неврологію - стати дуже, дуже тихим і відчуття "прикинутися мертвим" є стратегією виживання тут. Ми падаємо і відключаємося, якщо наші системи виявлення загроз відчувають неминучу небезпеку. Тому люди можуть відчувати себе заціпенілими, або так, ніби між ними і світом стоїть завіса.

Дисоціація бентежить тим, що вона часто може здаватися трохи мрійливою, і часто здається досить приємним місцем. Іноді вона може здаватися жахливою, але також може бути досить легкою, що є однією з причин, чому люди іноді плутають її з розширеними духовними переживаннями.

8. Якщо все рухається надто швидко - вас може затопити

Якщо ви помічаєте, що все починає рухатися занадто швидко - це пов'язано з мобілізаційною реакцією "бий або тікай". Сильні емоції, відчуття, почуття або думки виникають у швидкій послідовності. Під час повені вони занадто приголомшливі, щоб бути інтегрованими в теперішній момент. Ви можете дуже швидко думати або дуже швидко говорити. Ваші емоції можуть вийти з-під контролю, або у вас може початися дуже швидке, утруднене дихання.

Щоразу, коли ви відчуваєте, що все починає виходити з-під контролю, важливо припинити вправи і повернути контроль над ситуацією. Заохочуйте себе сповільнитися. Протягом кількох занять навчіться розуміти свої складні моменти. Намагайтеся краще усвідомлювати моменти, коли ви починаєте рухатися занадто швидко, адже саме тоді вам потрібно зупинитися. 

9. Практикуйте терапевтичний тремор

У TRE ми активно культивуємо терапевтичний тремор для подолання травми. Більшість людей думають, що тремтіння - це погано. Однак, коли ми додаємо до цього цікавість і грайливість, ми розуміємо, що тремтіння насправді може бути величезним агентом змін у тілі. 

Вправи, що звільняють від травми (TRE) - модель, розроблена Девідом Берселі, яка використовує тремтіння як новий стимул, щоб принести легкість, зв'язок і безпеку в застряглий організм.

У нас є ці старі рефлекси всередині нас - якщо ви піддаєте своє тіло невеликому стресу, стоячи на одній нозі, ви будете хитатися і трястися, і це нормально і природно. Тремтіння є фундаментальною особливістю того, як нервова система контролює м'язи.

У нас є центральні регулятори - осциляторні нейрони в спинному мозку. Те, що ми робимо в TRE, - це запускаємо їх у цикл позитивного зворотного зв'язку. Ми змушуємо людей тремтіти в безпечних, легких позах, і мимовільне тремтіння поширюється по тілу, знімаючи напругу і породжуючи безпечне відчуття зв'язку і легкості, яке заспокоює внутрішнього охоронця.

У майбутньому курсі ми розповімо про TRE і про те, як безпечно практикувати терапевтичний тремор.

Наостанок, найважливіше, що потрібно пам'ятати....

10. Ми всі маємо вроджену здатність долати травму

Ми всі запрограмовані на те, щоб реагувати на надзвичайні події однаково. Ми тікаємо від небезпеки, тікаємо, стрибаємо, б'ємося або замикаємося в собі. Хороша новина полягає в тому, що ми еволюціонували, щоб швидко реагувати на травму, і маємо вроджену здатність обробляти і долати травму. Якби це було не так, ми б не вижили як вид. Зв'язок з тілом має важливе значення для підтримки безпечного, стриманого опрацювання травматичного досвіду.